понеділок, 26 лютого 2018 р.

Зимові дні в бібліотеці

Княгиня української поезії – Леся Українка


25 лютого в бібліотеці-філії села Якторів відбулося літературне досьє «Княгиня української поезії» присвячене дню народженню славної доньки України  - Лесі Українки.
Відвідувачі бібліотеки із захопленням слухали розповідь бібліотекаря про життєвий і творчий шлях видатної письменниці, яка супроводжувалась мультимедійною презентацією. Учениці 9 класу Ониськів Б. та Решетівська К. Декламували поезії «Contra spem spero!», «Надія», «До мого фортепіано», «Як дитиною бувало…».
На завершення гості поділились своїми враженнями, думками, пережитими під час знайомлення з творами Лесі Українки. Захоплювалися винятковою мужністю і принциповістю, духовною красою і мистецьким обдаруванням у багатьох різновидах літературної праці. Її сила духу, твердість, непохитність думки є хорошим прикладом у непростому сьогоденні.
 Також було оформлено перегляд літератури «Краса та неповторність Лесиного слова».



Міжнародний день рідної мови

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те найцінніше, що живе у наших серцях.
Сьогодні на Землі налічується близько 6 тисяч мов — самобутніх, унікальних, неповторних. Половина з них знаходиться на межі зникнення. 
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Наша мова пройшла нелегкий шлях. Були і злети, і падіння. Однак, попри всі перешкоди, для 50 мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
З нагоди  Міжнародного дня рідної мови  у бібліотеці було оформлено тематичну виставку «Рідна мова – духовності основа».







Вшануємо Героїв Небесної Сотні

20 лютого з нагоди дня вшанування подвигу учасників гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні у бібліотеці – філії відбувся урок мужності. Словами сповненими пошани до Героїв Небесної Сотні бібліотекар згадала про їх подвиг заради нашого майбутнього, заради майбутнього України.
Вони віддали своє життя під час Революції Гідності захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права та свободи людини, відстоюючи європейське майбутнє України. Адже за один день на Майдані була полегла сотня невинно розстріляних людей, ми повинні пам’ятати цей день.
Також було оформлено виставку – реквієм «Памяті Героїв Небесної Сотні»
 Шанувати пам’ять полеглих і вчити нащадків, щоб ніхто не був забутий, адже боролись вони за світле майбутнє.
  



«Книга – найкращий подарунок»

14 лютого відзначається Міжнародний день дарування книги. Це досить молоде свято.Його святкують з 2012 року. А започаткувала його американка Еммі Бродмур. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги. У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, жертвувати твори друку бібліотекам. Вона спрямована на підвищення інтересу і доступу до книги.
В нашій бібліотеці протягом року діє акція «Подаруй бібліотеці книгу». Саме в цей день висловлюємо подяку користувачам бібліотеки – Сеник Р., Ониськів Б., Рибак М. та Пилату Б.(посмертно) за подаровану літературу.


«Стрітенська свічка – оберіг домівки і родини»

Стрітення Господнє – велике свято, яке щороку відзначається в один і той самий день – 15 лютого.
Саме в цей день уважно придивлялися до погоди,  «бо лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них у цей день переможе, такою й буде погода до початку березня.
За церковним календарем, Стрітення Господнє – це зустріч праведного старця Симеона та дитятка Ісуса. На сороковий день після народження Ісуса Йосип і Марія принесли Його до храму Єрусалимського, щоб за звичаєм юдейським поставити перед Господом.
Звичай святкування зі свічками пов`язують з багатою жінкою римського урядовця на ім`я Ікалія, яка між Єрусалимом та Вифлеємом збудувала церкву на честь Пресвятої Богородиці, і завела традицію на Стрітення обходити місто урочистими процесіями із запаленими свічками. Світло свічки є символом самого Христа, який сказав: "Я є Світло світу".
Стрітенська свічка, яка є освячена у день свята Стрітення, наповнена великою духовною силою та Божою благодаттю. Її використовують у багатьох важливих подіях людського життя. Ця свічка має силу допомагати при стихійних лихах, особливо при грозах. Від цього і дістала назву "громовиця","громниця". Коли в душі неспокій, труднощі в житті - запаліть перед іконою стрітенську свічку і зверніться в молитві до Бога. Ця свічка приносить заспокоєння і душевний мир. З цією свічкою провожають в далеку дорогу рідних і близьких, нею зустрічають батьки молодих при одруженні, нею і проводжають людину в останню дорогу її життя.
 13 лютого у бібліотеці - філії проводився майстер клас серед юних відвідувачів. Дітлахи різного віку – від молодшого шкільного до старшокласників – із цікавістю слухали розповіді про свято Стрітення, а також власноруч виготовляли свічки із натуральних воскових пластин і декорували їх на свій смак.





«Згадаймо юність, що горіла в Крутах»

Крути – наша гордість і слава,
Там соколи юні у вічність пішли.
На клич молодої держави,
Піднялися вірні сини.

29 січня річниця бою під Крутами - подія, яка набула для українського народу символічного значення. Крути стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну. 
   28 січня до річниці бою під Крутами у бібліотеці відбулася година історичної правди  «Згадаймо юність, що горіла в Крутах». Бібліотекар розповіла про ті жахливі часи, які відбулися у січні 1918 року на залізничній станції Крути. Учасники заходу ознайомились з виставкою – нагадуванням «Пам’ятаємо героїв Крут».

«Солов’їне піднебесся Володимира Сюсюри»

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Скільки ніжності і тепла в таких, здавалося б, звичайних словах! Скільки справжньої любові до своєї Батьківщини! Саме таким щирим і закоханим в рідну землю патріотом і був В. Сосюра - представник високого поетичного світу, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами донецькі ночі й цвіте різнобарв'ям Україна.
5 січня у бібліотеці – філії було проведено вечір поезії з нагоди 120 – річчя від дня народження В.Сюсюри. На заході гості познайомились з життєвим та творчим шляхом поета. А декламовані вірші «Я знаю силу слова», «Любіть Україну», «Люблю весну, а хто її не любить», «Білі акації будуть цвісти», «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ...» залишили слід у душі кожного відвідувача заходу.


«Зими чарівнії мотиви»


Диво-казка живе скрізь тихим зимовим днем, коли навколо снігові кучугури, льодом скуті річки, а на деревах шапками лежить сніг. Дуже гарно в таку пору! Але зима буває різною. То сонечко вигляне, і все заблищить, засяє, то сніжок іде, а то хурделиця свої права диктує, мете, завіває. Зимі, як і будь-якій іншій порі  року, притаманні різні особливості. Так і кожна людина в ній любить щось своє.
У бібліотеці оформлена книжкова виставка для  читання про зимові чудасії та свята, які нас чекають взимку.